Як правильно облаштувати підпокрівельний простір та захистити дах від протікань з матеріалами BUDMO

Покрівля щодня приймає на себе основний удар стихії: пекуче літнє сонце, проливні дощі, важкі снігові навантаження та різкі зимові перепади температур. Багато забудовників вважають, що надійність даху залежить виключно від фінішного покриття - металочерепиці, бітумної плитки чи профнастилу. Проте навіть найдорожчий і найміцніший матеріал почне руйнуватися зсередини, якщо під ним неправильно облаштований так званий «покрівельний пиріг». Прихована волога, конденсат та відсутність вентиляції здатні за кілька сезонів згноїти дерев'яну кроквяну систему та перетворити утеплювач на мокру неефективну масу.

Читайте у статті з яких елементів складається ідеальний підпокрівельний захист та як уникнути критичних помилок під час його монтажу.

Чому фінішне покриття не рятує від конденсату?

Будь-який житловий будинок генерує вологу: під час приготування їжі, приймання душу чи навіть простого дихання. Тепла пара завжди піднімається вгору, проникаючи крізь стелю на мансарду або горище. Коли ця тепла пара стикається з холодною внутрішньою поверхнею металочерепиці чи профнастилу, утворюється конденсат - тисячі дрібних крапель води.

Якщо під покрівлею немає захисного бар'єру, ця вода капає прямо на мінеральну вату. Зволоження мінеральної вати навіть всього на 5% знижує її здатність утримувати тепло майже вдвічі. Саме тому для повноцінного захисту будинку необхідний комплексний підхід та якісні ізоляційні матеріали, які у повному асортименті представлені в профільному розділі покрівля та комплектуючі на BUDMO.

Шари ідеального покрівельного пирога: крок за кроком

Правильний сучасний дах нагадує багатошаровий пиріг, де кожен елемент виконує свою сувору інженерну функцію. Якщо прибрати хоча б один із них, уся система вийде з ладу.

1. Пароізоляція (внутрішній щит)

Монтується зсередини приміщення, безпосередньо перед утеплювачем. Її завдання - заблокувати підйом кімнатної пари у товщу мінеральної вати. Сучасні паробар'єри створюють герметичний шар, який захищає теплоізоляцію від внутрішньої вологи.

2. Гідроізоляція та супердифузійні мембрани (зовнішній щит)

Укладаються поверх крокв під фінішне покриття. Тут використовуються два типи матеріалів:

·           Гідробар'єр: Класична перфорована плівка - захищає від крапель конденсату, що летять зверху, але вимагає обов'язкового створення двох вентиляційних зазорів (під плівкою та над нею).

·           Супердифузійна мембрана: - працює за принципом мембранної куртки: абсолютно не пропускає воду ззовні (від металочерепиці), але при цьому вільно «дихає» і випускає випадкову вологу з самого утеплювача назовні. Її можна вкладати впритул до мінвати.

3. Комплектуючі для вентиляції та захисту швів

Усі нахлести плівок та мембран обов'язково мають бути скріплені спеціальними покрівельними стрічками (скотчами) на бутил-каучуковій або акриловій основі. Також критично важливо забезпечити вентиляцію карнизів та конька за допомогою спеціальних стрічок та решіток, які захищають підпокрівельний простір від птахів, комах та листя, але пропускають повітряні потоки для вивітрювання вологи.

Топ-3 помилки при монтажу покрівельних матеріалів

Навіть якщо ви придбали найкращі матеріали з каталогу BUDMO, безграмотний монтаж може призвести до проблем у майбутньому. Наші експерти виділяють 3 головні помилки під час робіт:

·         Помилка 1: Переплутані сторони укладання. Супердифузійні мембрани та паробар'єри мають лицьовий та зворотний боки. Якщо укласти мембрану «навиворіт», вона почне пропускати зовнішню воду всередину даху і заблокує вихід пари.

·         Помилка 2: Відсутність проклейки швів. Нахлести плівок, просто притиснуті дерев'яною рейкою без використання спеціального покрівельного скотчу - це прямий шлях до розгерметизації. Через мікрощілини пара під тиском все одно просочиться в утеплювач.

·         Помилка 3: Кріплення плівок звичайними цвяхами без контррейки. Плівку не можна фіксувати безпосередньо до крокв цвяхами без захисної притискної планки (контррейки). По-перше, це рве матеріал, по-друге - позбавляє дах вентиляційного прошарку, через що волога накопичуватиметься на деревині.

Практичні лайфхаки для перевірки якості покрівлі

 

Якщо ви монтуєте покрівлю самостійно, то перевірте себе за допомогою наступних питань:

1.        Чи є провисання? Класичний гідробар'єр повинен мати легке, контрольоване провисання між кроквами (близько 1-2 см). Це необхідно для того, щоб конденсат стікав по центру плівки, а не збирався біля дерев'яних крокв, викликаючи їх гниття. Увага: супердифузійні мембрани, навпаки, укладаються з легким натягом безпосередньо на утеплювач.

2.        Чи надійно загерметизували стики та примикання? Особливу увагу зверніть на димарі, вентиляційні виходи та мансардні вікна. У цих зонах плівка повинна мати надійний технологічний нахлест і бути проклеєна спеціальним стійким герметиком або каучуковою стрічкою.

3.        Здійсність контроль карнизного звису: Край гідроізоляційної плівки обов'язково повинен виходити на крапельник (металеву планку звису), щоб конденсат стікав за межі дерев'яного фасаду прямо в ринву, а не затікав під обшивку будинку.

Висновки

Надійний дах - це складна система, довговічність якої залежить від збалансованого поєднання фінішного покриття та внутрішнього захисного пирога.

1.    Тільки сухий утеплювач здатний утримувати тепло в будинку взимку та прохолоду влітку.

2.    Використання якісних супердифузійних мембран, паро- та гідробар'єрів є обов'язковою умовою для захисту дерев'яних конструкцій від гниття та грибка.

3.    Усі стики покрівельних ізоляційних шарів мають бути стовідсотково герметизовані за допомогою спеціалізованих стрічок та комплектуючих.

Шукаєш якісні матеріали за вигідною ціною? Купити матеріали для покрівлі можна на сайті BUDMO або за безкоштовним номером 0 800 337 905